- безглуздий
- —————————————————————————————безглу́здийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безглуздий
Смотреть что такое "безглуздий" в других словарях:
безглуздий — а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний … Український тлумачний словник
безглуздий — [беизглу/здией] м. (на) здому/ з д ім, мн. з д і … Орфоепічний словник української мови
безглуздий — (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), нісенітний, неподобний, несусвітний, несосвітенний; беззмістовний (про діяльність позбавлений рації, сенсу); нерозумний, абсурдний, дурний, ідіотський; недоладний; парадоксальний, алогічний (який… … Словник синонімів української мови
безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) … Словник синонімів української мови
недоцільний — (який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі), нераціональний, нерозумний, безглуздий Пор. безглуздий, безцільний … Словник синонімів української мови
абракадабра — и, ж. 1) Магічна формула, таємне слово, що їм приписувалася чудодійна сила. 2) Безглуздий набір слів; нісенітниця … Український тлумачний словник
абсурдний — а, е. Прикм. до абсурд; безглуздий, нісенітний … Український тлумачний словник
алогічний — а, е Суперечний логіці; безглуздий … Український тлумачний словник
безглуздість — дості, ж. Абстр. ім. до безглуздий … Український тлумачний словник
безглуздо — Присл. до безглуздий. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
